Валеологія (від латинського valeo-"здоров'я", "бути здоровим")є наукою про здоров'я. Вперше цей термін запропонував професор І.І.Брехман у 1980 р. У наш час валеологія існує в таких вимірах: як філософсько-світоглядна система; як наука; як навчатьний предмет; як система практичної діяльності й оздоровчих технологій.
Валеологія — це нова інтегративна галузь знань, комплексна навчальна дисципліна, що вивчає закономірності, способи та механізми формування, відновлення та зміцнення здоров'я людини з використанням природних оздоровчих методів і технологій.
Головною метою валеології є оздоровлення людини шляхом залучення її до здорового способу життя.
Головне завдання валеології полягає у вивченні закономірностей формування індивідуального здоров'я та умов його збереження і зміцнення.
Предмет дослідження валеології — індивідуальне здоров'я, резерви здоров'я людини а також здоровий спосіб життя.
Об'єкт дослідження валеології — психосоматичний функціональний стан людини з урахуванням усієї складності і різноманіття біологічних, соціально-економічних, екологічних, морально-етичних, побутових, професійних, суспільно-політичних та інших умов життєдіяльності.